-
1 litigate
v юр.1) судитися (з кимсь); бути позивачем2) вести процес3) оспорювати (на суді)* * *v; юр.1) судитися ( з ким-небудь); вести процес; бути бути позивачем або відповідачем2) заперечувати ( на суді) -
2 be at law
(with smb.) судитися ( з кимсь) -
3 go to law
-
4 law
1. n1) законin law — законно, за законом
2) право; правознавство; юриспруденціяlaw of treaties — право, що регулює міжнародні договори
canon law — канонічне (церковне) право
3) професія юристаto follow (to go in for) the law — обрати професію юриста
to practise law — займатися адвокатською практикою; бути юристом
4) суд, судовий процесto take (to have) the law of smb. — притягти когось до суду
5) закон (природи, науковий)law of probability — мат. теорія імовірностей
6) правила (гри)7) спорт. перевага, що надається противникові у змаганні8) потуранняlaw school — юридична школа; юридичний факультет
to give (the) law to smb. — нав'язувати свою волю комусь
necessity knows no law — присл. нужда не знає закону
2. v1) звертатися до суду2) нав'язувати свою волю3. intневже?* * *[lxː]v2) дiaл., нав'язувати свою волю
См. также в других словарях:
судитися — 1) (вести судову справу з кимсь), тягатися, позивати(ся), правуватися 2) (кому чому й з інфін. унаслідок обставин якихось дій, подій тощо ставати неминучим у чиємусь житті), випадати на долю … Словник синонімів української мови
